Ежен Генрі Поль Гоген народтвся в Парижі 7 червня 1848 року. Його мати, Алін-Марі Шазаль, була дочкою Флори Трістан (1803-1844), відомої французької письменниці, соціалістки і анархістки. Батько Поля, Кловіс Гоген, був заядлим республіканцем, політичним читачем журнала "Насьональ".
Поль Гоген краще, ніж хто небудь інший, підсумував свою долю і свою творцість: "Я великий художник і знаю по це, томущо це так. Я перетерпів багато.(...) Мій творчий центр знаходиться в мозку, а не будь-де в іншому місці. Я сильний, томущо ніхто і ніколи не збивав мене зі шляху, який я обрав, і залишаюсь вірним пому що є в мені".
Коли Гоген розповідав про себе він завжди представлявся як бунтар, революціонер, розбійник, визволитель, воїн. Та хіба була війна? Напевно що так! Між ким і ким? Між ним і всім світом. Між живою та мертвою традицією. Для Гогена картина, передусім, являється пласкою поверхнею, покритій в певному порядку кольорами.
Якою була його мета? Звільнити местецтво, а передусім колір, від всіх перешкод і заборон - "від ганебних звязків закладених школами та академіями".
Гоген рішуче та енергічно повертає до життя колір і пробуджує сам живопис, звільяє його від багатовікових традицій.
До нього цю боротьбу почав Делакруа. Гоген прийняв у нього естафету і продовжував його справу. В цій боротьбі він втратив усе: багатство, дружину і дітей, здоровє, друзів... І все ж він переміг. Його картина "Римське кладовище в Арлє" - один із вибухових результатів конфронтації з установленими традиціями. Його перемога безперечна, тотальна, сліпуча. Незабаром за ним послідують інші видатні живописці. Іх імена відомі всьому світу. Це Матісс і Пикассо...
Відомі роботи:
"Мандоліна та квіти" -- 1885
"Морський берег" -- 1887
"Видіння після проповіді" -- 1888
"Жовтий Христос" -- 1889
" Прекрасна Анжела" -- 1889
"Aha oe feii (А, ти рівнуєш?)" -- 1892
"Manau tupapau (Дух мертвих не спить)" -- 1892
"Звідки ми прийшли? Хто ми? Куди ми йдемо?" --1897
