Біографія
Густав Клімт був старшим сином вихідця з Богемії гравера по золоту Ернста Клімта Старшого та Анни Розалії Фінстер. Народився у тодішньому віденському передмісті в домі на Baumgarten Nr. 4[1]. Його брати Ернст Клімт Молодший та Ґеорґ Клімт також були художниками.
Між 1876 та 1882 роками Густав Клімт навчався у віденській художній школі (Kunstgewerbeschule) у Фердинанда Лауфбергера (Ferdinand Laufberger). У 1879 році він працював у Ганса Макарта (Hans Makart). З 1883 по 1892 роки він разом зі своїм братом Ернстом та Францем Мачем(Franz Matsch) працює в заснованій ними «компанії живописців», яка виконала серед інших замовленнь завісу та живопис на стелі для театрів уРайхенберзі та Карлсбаді, портрет родини кайзера, живопис на стелі у віденській віллі «Гермес» (Hermesvilla), фрески в Історичному Музеї та внутрішню декорацію Міського театру (Burgtheater). Після того, як тогочасна публіка з обуренням відхилила ескізи фресок для стелі віденського університету, дійшло до розриву з Францем Мачем.
Гігієна, (
фрагмент панно«Медицина»)
Портрет Адель Блох-Бауер (1907),
на сьогодні друга за ціною картина в світі
Про значення Клімта для тодішнього мистецького життя свідчать численні виставки за кордоном. У 1908 році він виставлявся у Празі та Дрездені, в 1909 році — в Мюнхені, в 1910 — у Венеції на IX бієнналє, в 1911 — в Римі, в 1912 — знову в Дрездені, в 1913 — в Будапешті, Мюнхені та Маннгаймі, в 1916 — на виставці Bundes Österreichischer Künstler у Берліні разом з Шілє та Кокошкою. У 1917 році Клімта було обрано почесним членом Віденської Академії Образотворчих Мистецтв (Akademie der bildenden Künste Wien) та мюнхенської Академії.
Клімт ніколи не був одруженим, мав інтимні стосунки з багатьма жінками, серед них були Alma Mahler-Werfel та Emilie Louise Flöge, для салону мод котрих Клімт робив ескізи суконь. Його позашлюбний син мав одне з найзначніших зібрань картин Клімта.
6 лютого 1918 року Густав Клімт помер від крововиливу в мозок у віденській Загальній лікарні. Його могила знаходиться на кладовищі в Hietzing. У 1924 році на його честь названо провулок у Відні: Klimtgasse.
Монумент на честь художника створив відомий скульптор України — Зноба Валентин Іванович, відкрито у Відні у 2005 році.
Галерея
Портрет Соні Книпс (1898)
Портрет Фредеріки Марії Беєр (1918)
Портрет Емілії Фльоге (1902)
Церква в містечку Унтерах (1916)
«Золоті рибки» (1901-1902)
Потртет Маргарет Стронбороу-Віттгенштайн (1905)
