Констебл народився в родині мірошника. Навчався живопис у місцевого художника Джона Данторна, потім переїхав у Лондон, де в 1799 р. надійшов у Королівську академію мистецтв. Уважно вивчав творчість майстрів попередніх поколінь (Клод Лоррена, Якоб ван Рейсдала, Томас Гейнсборо).
Джон Констебл. «Стонгендж». Акварель. 1835
Темою пейзажів Констебла завжди залишалася природа рідної країни, у якій художник підкреслював її скромну красу й разом з тим одухотворена велич. Розквіт його творчості припадає на 1820-і рр. Художник особливо любив писати місто Солсбері з його старим собором («Собор у Солсбері з ріки»). Його тягла також сільська Англія, простори її долин і пустищ. Часом у його пейзажах з'являються пастушок із чередою, водяний млин, коні («Хлібне поле», «Віз для сіна», «Вид на ріці Стур», «Стрибаючий кінь», усе — 1820-і рр.).
Джон Констебл. «Гребля й млин у Дедхемі». 1820
Констебл часто подорожував по країні, роблячи безліч ескізів і замальовок з натури, у яких запам'яталися спостереження неба й мінливих, що біжать по ньому хмар, атмосфери, висвітлення, їхнього впливу на природні кольори. Уперше в історії європейського пейзажу він писав деякі з картин повністю з натури, напленері, передбачивши творчі пошуки імпресіоністів. Роботи Констебла відрізняє романтичне, підняте звучання. Пильно вивчаючи природу, художник у той же час «офарблює» пейзаж своїми особистими ліричними переживаннями.[1]
Констебл звертався також до жанру релігійної картини й портрета. Викладав в Академії, де читав лекції про історію пейзажного живопису. Художник не був визнаний при житті в рідній країні; однак його картини були популярні в Європі, особливо у Франції. Його творчість вплинула на французьких романтиків, художників барбізонської школи й імпресіоністів.
