| Охочекомонник | Дата: Четвер, 29.08.2013, 23:41 | Повідомлення # 2 |
|
Група: Гості
| Ясновельможна сайтова управо!))
Маю до вас, із побіжним побажанням успіхів та звершень наполегливого гібрида пропозиції та прохання.
Тепер серйозно:
Навряд чи таємниця, що в так званій "історії мистецтв" ми вивчаємо, по суті, мистецтво "золотого мільярду". Причому представники цього мільярдузосереджуються переважно в таких країнах:
Давні часи:
Єгипет
Месопотамія
У вивченні світового мистетцва ми досі живемо стереотипами вчених більш як сторічної давності, які, засліплені огромами єгипетських пірамід, величчю Парфенона і воєнно-політичними успіхами Риму (це й узагалі стосунку до мистетцва не має!) вивчали давнє мистетцво остільки, оскільки воно було пов*язане з античністю (тією самою Грецією та Римом), і древніми тоталітарними (це - предмет окремої розмови) державами Близького Сходу.
Приблизно той самий підхід маємо й в Європі Середньовіччя (де "щастить" цього разу іншим двом державам - Франції та Візантії) та Нових часів - Ренесансу (коли приоритети віддаються Італії з Голандією, та ще дещиця шани перепадає Німеччині).
В якості "височайшего благовоління" історики мистецтва у своїх працях можуть нас ощасливити кількома сторінками з історії мистецтва Китаю та Індії (остання, доречі, ілюструється суворо обмеженим колом експонатів, серед яких - конче жрець з МохенджоДаро).
Тільки ось коли писав це, помітив цікаву тенденцію: історики мистецтва люблять "імперські огроми": їх часто приваблює мистецтво "великих" держав (Риму, Візантії, Китаю) - чи не тому, що з мистетцвом, поширюваним централізовано, на великі території - легше (своєрідний стереотип "общєпанятнава" - тільки в даному випадку не "язика", а мистецтва). Або - егоцентричних держав, типу Єгипту або Греції, які всіх, опріч себе вважали "варварами", нездатними зпродукувати що-небудь вартісне в культурі. І що найцікавіше, - що чимало не лише ХІХ-вічних, а й сучасних істориків мистецтва (та й усіх інших, зто це мистецтво висвітлює) - які, здавалося б, ознайомилися з численними історичними джерелами, мали нагоду тверезо оцінити й зважити реальний стан речей - тим не менш, діють за тим самим стереотипом, слухняно наслідуючи зверхнє ставлення деяких древніх народів (див. вище) до оточуючих "варварів".
"А решта - бидло!" - як казав Богдан Хмельницький-Ступка у фільмі Єжи Гофмана "Ogniem i miezem". Точнісінько той самий підхід!
Звичайно, двома-трьома країнами легше займатися, ніж "всіма цими" Корейцями, Шведами, Хорватами, Грузинами, Болгарами, Чжурчженями, Адинами (Черкесами), Ірландцями, Ефіопами, Ольмеками, Муїсками, Казахами, Ебісу (Айнами), Інгушами, Хуастеками (не плутати з Астеками - хоча їх теж можна згадати), Тибетцями, Поляками, Фінами, Тамілами, Коряками, Сербами і т. д. і т. п., і т. д., і т п.
Але ж погодьтеся, що це не підхід у вивченні мистецтва.
Слава Богу, вже зламано стереотип (який колись майже неподільно панував в науці!), про, наприклад, кочовиків - як суцільні кровожерливі орди, які здатні тільки руйнувати. Доведено, що це - зовсім інший тип цивілізації, який мав власну, доволі високу культуру. Найбільші скептики мусили з цим постулатом змиритися ознайомившись, наприклад, із вмістом Ноїн-Улінських курганів.
Яким би великим не було Відродження - один Мікеланджело,я ким би він не був геніальним, не замінить собою, скажімо, цілу Корею (з усіма її мистцями серед яких, можливо, були не менш геніальні люди) - згодні?
Коротше насьогодні, гадаю, мистецтво Італії, Єгипту, Голандії, Греції, Риму, Франції та Візантії вже достатньо обсмоктано, щоб можна було звернути увагу і на інші країни та школи, котрі досі залишаються незаслужено невисвітленими.
Я пропоную нам з Вами поправити цю несправедливість - і зекспонувати на сайті великих художників не лише Ітлії та Франції, але й Польщі, Кореї, Тибету, Грузії, Японії, Молдови, Румунії, Ірану, Хорезму тощо.
Я, звісно, усвідомлюю, що Вам никати Тенетами у пошуках зовсім нової, не такої розкрученої інформації, та ще вишукувати відомості по незнайомим іменам (а для початку, власне кажучи, - ці самі імена!) буде важкувато.
Тому я готовий Вам допомогти (точніше, так: пропоную свою допомогу) у наборі відомостей по великих художниках.
Я зобов*язуюся не втелющувати абиякі імена, - лише б для того, щоб узагалі представитти Камбоджу чи Китай: а вибиратиму з вартих довіри джерел (або, принаймні, з джерел, що видаються такими)імена саме тих художників, які є майстрами справді знаковими, - принаймні вважаються такими для мистецтва тієї самої країни, яку представляли.
Щиро ваш зичливий приятель
ОлексаДодано (29.08.2013, 23:41)
---------------------------------------------
Даруйте: забув продовжити список "стереотипних" (на предмет вивчення мистецтва) держав. Але власне, питання од того, гадю, не стає менш ясним і актуальним.
|
| |
| |
